- дівчина
- —————————————————————————————ді́вчи́наіменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
дівчина
Смотреть что такое "дівчина" в других словарях:
дівчина — и, ж. Молода неодружена особа жіночої статі. || Кохана, наречена. •• Ді/вчина на вида/нні юнка, яку вже можна видавати заміж … Український тлумачний словник
півдівчина — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
ржа́вчина — ы, ж. 1. Красно бурый налет на поверхности железа, образующийся вследствие окисления его под действием воздуха и влаги. Был виден старый барский дом с жалюзи на окнах и с высокою крышей, рыжею от ржавчины. Чехов, Моя жизнь. Корвет оброс красной… … Малый академический словарь
корівчина — и, ж., розм. Невелика чи поганенька корова … Український тлумачний словник
ялівчина — и, ж., розм. Невелика або поганенька ялівка … Український тлумачний словник
дівчина — [д’і/ўчиена і д іўчи/на] ние, д. і м. н і … Орфоепічний словник української мови
півчина — шматина [VI] … Толковый украинский словарь
корівчина — іменник жіночого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
ялівчина — іменник жіночого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
ржавчина — ы; ж. см. тж. ржавчинка, ржавчинный 1) Красно бурый налёт на поверхности железа, образующийся вследствие окисления его под действием воздуха и влаги. Ржа/вчина пошла по поверхности. Техника изъедена ржавчиной. Ружейный ствол покрылся ржавчиной … Словарь многих выражений
